- полемізувати
- -у́ю, -у́єш, недок., з ким, проти кого і без додатка.Вести полеміку з ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
полемізувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
полемізувати — (вести з кимось полеміку), дискутувати … Словник синонімів української мови
полеміст — а, ч. Той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати … Український тлумачний словник
полемізований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до полемізувати … Український тлумачний словник
еристика — и, ж., книжн. Мистецтво сперечатися, полемізувати … Український тлумачний словник
сперечатися — 1) (заперечувати кому н., не погоджуватися з кимось), суперечитися, спорити(ся) 2) (з ким, про що й без додатка виступати із запереченням, спростованням чиїх н. поглядів); полемізувати, дискутувати, дебатувати, диспутувати (висловлювати незгоду з … Словник синонімів української мови